Жовтень - місяць присвячений обізнаності про рак молочної залози (РМЗ), який і надалі залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної онкології. Ми, лікарі, часто фокусуємося на статистиці та нових клінічних рекомендаціях, і забуваємо про одну просту річ: за кожним діагнозом стоїть людина, для якої хвороба докорінно змінює звичне життя. Саме тому важливо говорити не лише про можливості лікування, а й про те, що кожен із нас може зробити для своєчасного виявлення захворювання.

Під час інструктажу перед польотом пасажирам неодноразово наголошують: при розгерметизації кисневу маску спочатку одягнути на себе, а потім допомогти тим, хто поруч. Але, на жаль, жінки не завжди дотримуються цього принципу щодо власного здоров’я. Вони відкладають профілактичний огляд на місяці, іноді й роки, але при цьому знаходять час для батьків, дітей та партнера. Причини різні: брак часу, страх перед можливим діагнозом чи переконання: «Мене ж нічого не турбує, для чого мені лікар?»

Тим часом глобальний тягар РМЗ продовжує зростати. За оцінками дослідників, у 2022 році у світі зареєстрували близько 2,3 млн нових випадків раку молочної залози та приблизно 670 тисяч смертей. За ймовірними прогнозами, якщо сучасні тенденції збережуться, до 2050 року ця кількість може зрости до 3,2 млн на рік, а кількість смертей - до 1,1 млн [1]. Особливо значне зростання очікується країни з низьким рівнем індексу людського розвитку, де можливості ранньої діагностики та доступ до лікування часто обмежені.

Ці цифри спонукають замислитися не лише над розвитком онкологічної допомоги, а й над організацією програм скринінгу та роллю кожного лікаря у своєчасному виявленні РМЗ. 

Чому важливо виявляти захворювання раніше?

Стадія раку молочної залози на момент встановлення діагнозу значною мірою впливає на прогноз і можливості лікування. За даними американської програми SEER за 2016–2022 роки, п’ятирічна відносна виживаність жінок із локалізованим раком молочної залози становила 100%, натомість за наявності віддалених метастазів лише 33,8% [2]. Це показники США, і їх не можна безпосередньо переносити на українську популяцію. Проте вони демонструють відмінності у прогнозі залежно від стадії та поширеності захворювання.

На жаль, раннє виявлення не гарантує сприятливого результату в кожному випадку. На прогноз також впливають біологічні характеристики пухлини, її молекулярний підтип та доступність відповідного лікування. Однак діагностика на ранній стадії часто дає більше терапевтичних можливостей і дозволяє застосовувати менш об’ємні хірургічні втручання.

Скринінг - не лише питання онкомамолога

Зазвичай коли говорять про раннє виявлення раку молочної залози, згадують про онкологів та онкохірургів. Проте жінка, яка регулярно відвідує сімейного лікаря, гінеколога або ж ендокринолога, роками може не звертатись на консультацію до лікаря-онколога. Саме тому варто використовувати кожну зустріч із пацієнткою як можливість нагадати про важливість проходження рекомендованого профілактичного обстеження.

Для цього Вам, як лікарю, не потрібно витрачати багато часу, кілька коротких, проте важливих запитань - коли пацієнтка востаннє проходила рекомендований скринінг, чи були в її родині випадки раку молочної залози, яєчників, підшлункової залози або простати, чи не помічала вона останнім часом змін у молочних залозах.

Важливо розрізняти скринінг і діагностичне обстеження. Скринінг проводять у людей без симптомів, тоді як поява ущільнення, патологічних виділень із соска, втягнення шкіри (симптом «лимонної кірки») або соска та інших підозрілих змін потребує подальшої діагностики. У такій ситуації не варто чекати на чергове планове обстеження.

В Україні популяційний скринінг раку молочної залози передбачає проведення мамографії кожні два роки для жінок віком 50–69 років. Для жінок віком 40–49 років за наявності факторів ризику також передбачено мамографічний скринінг що два роки. [3]

УЗД молочних залоз залишається важливим методом діагностики, зокрема для уточнення характеру виявлених утворень, однак не є універсальною альтернативою скринінговій мамографії. Тактика обстеження залежить від клінічної ситуації, віку пацієнтки та результатів попередніх досліджень.

Завдання лікаря будь-якої спеціальності - не замінити онколога, а вчасно помітити ситуацію, яка потребує подальшої оцінки, та пояснити пацієнтці необхідність відповідного обстеження.

Рак молочної залози ≠ мастектомія

Ще один момент, про який варто говорити, - страх перед лікуванням. Для деяких жінок думка про можливий діагноз раку молочної залози прямо пов’язана з мастектомією. Іноді саме цей страх стає причиною відкладання обстеження.

Проте сучасне лікування не завжди передбачає видалення всієї молочної залози. Для більшості пацієнток із ранніми стадіями можливе органозберігаюче втручання - видалення пухлини із подальшою променевою терапією. За належного відбору пацієнток та дотримання показань такий підхід є онкологічно обґрунтованою альтернативою мастектомії [4].

Водночас органозберігаюча операція підходить не всім. Рішення залежить від поширеності пухлинного процесу, розміру пухлини, можливості досягти чистих країв резекції, біологічної характеристики пухлини, показань та протипоказань до променевої терапії та, звісно, побажань пацієнтки. Якщо мастектомія є оптимальним варіантом лікування, у багатьох випадках можна розглянути реконструкцію молочної залози за допомогою імплантатів або власних тканин пацієнтки.

Лікування також не обмежується операцією. Залежно від стадії та біологічного підтипу захворювання можуть застосовуватися хіміотерапія, ендокринна, таргетна, імунотерапія та променева терапія. План лікування визначають лише індивідуально, з урахуванням клінічних даних та мультидисциплінарного обговорення.

Важливо, щоб пацієнтка знала: діагноз раку молочної залози не означає, що в усіх випадках на неї чекає однакове лікування. Можливості залежать від конкретної клінічної ситуації, а своєчасне звернення допомагає не втратити час для оцінки усіх доступних варіантів.

Що може зробити лікар уже сьогодні?

Раннє виявлення раку молочної залози не може бути відповідальністю лише спеціалізованих онкологічних закладів. Воно залежить також від того, наскільки доступною є первинна медична допомога, чи знають пацієнтки про рекомендовані обстеження та чи отримують вони своєчасне скерування на необхідні обстеження.

Для України це питання особливо важливе. У 2025 році Міністерство охорони здоров’я затвердило стандарт медичної допомоги «Рак молочної залози», який визначає підходи до діагностики та лікування захворювання [5]. Лікар будь-якої спеціальності може зробити свій внесок: запитати про проходження профілактичних оглядів, звернути увагу на симптоми, оцінити фактори ризику та пояснити, куди звернутися далі. Це не потребує перетворення кожного прийому на консультацію з лікарем-онкологом. Іноді достатньо вчасно поставити запитання, яке легко залишити поза увагою, зосередившись на основній проблемі пацієнтки.

Рожевий жовтень - це нагода нагадати про рак молочної залози, але не варто обмежувати цю розмову одним місяцем на рік. Для лікарів це також можливість переглянути власну щоденну практику й подумати, чи достатньо ми робимо для того, щоб пацієнтки не відкладали власне здоров’я на потім.

Іноді своєчасна допомога починається не зі складного втручання, а з простого запитання про обстеження, яке давно потрібно було пройти. І поставити його може не лише онколог.

Матеріал підготовлений Анною Вескерою, Лікаркою-інтерном 3-го року навчання у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі

Джерела та корисні матеріали:

1. Kim J, Harper A, McCormack V, et al. Global patterns and trends in breast cancer incidence and mortality across 185 countries. Nature Medicine. 2025;31:1154–1162. doi:10.1038/s41591-025-03502-3.
2. National Cancer Institute. Cancer Stat Facts: Female Breast Cancer. Surveillance, Epidemiology, and End Results (SEER) Program. Data for 2016–2022. Available from: https://seer.cancer.gov/statfacts/html/breast.html.
3. Міністерство охорони здоров’я України. Про забезпечення скринінгу і ранньої діагностики окремих видів раку та моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику: наказ від 05.08.2024 № 1368, зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/uk-sv/z1273-24.
4. Rajan KK, Fairhurst K, Birkbeck B, et al. Overall survival after mastectomy versus breast-conserving surgery with adjuvant radiotherapy for early-stage breast cancer: meta-analysis. BJS Open. 2024;8(3):zrae040. doi:10.1093/bjsopen/zrae040.
5. Міністерство охорони здоров’я України. Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Рак молочної залози»: наказ від 03.02.2025 № 195. URL: https://www.dec.gov.ua/mtd/rak-molochnoyi-zalozy/.