Онкологічне захворювання – це не лише удар по тілу, але й надпотужний стрес для психіки. Особливо вразливим стає психологічний стан людини в період хімієтерапії – одного з основних, але агресивних методів лікування онкопатологій. Під впливом хіміопрепаратів змінюється не лише фізичне самопочуття, але й емоційна стабільність, когнітивні функції та сприйняття себе і життя загалом.

У цій статті – про те, як хімієтерапія впливає на психіку, що таке «хімічний мозок» (chemo brain), як відрізнити нормальну адаптивну реакцію від небезпечного психологічного стану, і як можна підтримати себе або близьку людину під час лікування.

‍

Психіка в онкодіагнозі: все починається ще до хімієтерапії

Після оголошення діагнозу людина проходить класичні етапи прийняття реальності –- шок, заперечення, торги, злість, депресія і, зрештою, прийняття. Цей шлях може бути коротким або розтягнутим на роки, а кожен з етапів – сильно впливати на стан психіки.

Хімієтерапія часто стає символом «справжньої боротьби» з хворобою, але її початок несе за собою нову хвилю психологічних викликів. Очікування побічних ефектів, страх болю, тривога щодо результатів, втрата контролю над тілом, ізоляція – усе це створює сильний емоційний фон, який згодом може перейти у хронічний стрес або депресивний розлад.

‍

Що таке chemo brain і чому про нього треба говорити

Багато пацієнтів відзначають, що під час або після хімієтерапії їм стало важко зосереджуватися, запам’ятовувати інформацію, вести звичні розмови чи планувати справи. Вони описують свій стан як «туман у голові», «заплутаність», «розфокусування».

Цей феномен має назву «chemo brain» (або «хімічний мозок», «когнітивна дисфункція, пов’язана з хімієтерапією»). Дослідження показують, що від 17% до 50% онкопацієнтів стикаються з такими проявами:

• розсіяна увага;
• проблеми з короткотривалою пам’яттю;
• складнощі з багатозадачністю;
• сповільнене мислення;
• проблеми з підбором слів;
• швидка втомлюваність від розумової діяльності.

Причини chemo brain – комплексні. Це не лише дія самих хіміопрепаратів, але й вплив анестезії, порушення сну, гормональні збої, стрес, анемія, біль, а також емоційні чинники – страх смерті, пригнічення, депресія.

‍

Як змінюється емоційний стан під час хімієтерапії

Крім когнітивних порушень, пацієнти можуть переживати низку емоційних труднощів:

• страх рецидиву або смерті;
• гнів на себе, лікарів, рідних, «несправедливість» долі;
• відчуття втрати контролю;
• зниження самооцінки через зміну зовнішності (випадіння волосся, схуднення, інвалідизація);
• депресія, що може супроводжуватися апатією, сльозливістю, безсонням;
• ізоляція – пацієнти часто відчувають себе віддаленими від «нормального життя»;
• екзистенційна криза – переоцінка сенсу життя, цілей, стосунків.

‍

Роль близьких: підтримати, а не тиснути

Рідні часто не знають, як правильно реагувати: що говорити, як допомогти. Вони також переживають стрес і іноді навіть розгублені більше, ніж сам пацієнт.

Основні правила психологічної підтримки:

• Бути поруч – фізично та емоційно. Мовчазна присутність – вже підтримка.
• Не знецінювати переживання пацієнта («все буде добре», «іншим ще гірше» – не працює).
• Давати людині вибір і не робити все замість неї, навіть якщо вона ослаблена.
• Говорити про страхи – пацієнти тонко відчувають фальш. Краще сказати: «Я теж боюся, але ми разом».
• Не допускати гіперопіки – вона лише підсилює відчуття безпорадності.
• Залучати до повсякденного життя – навіть невеликі завдання повертають відчуття себе.

‍

Як допомогти людині з chemo brain: практичні поради

• Створіть безпечний і впорядкований простір.

Окремі місця для ключів, телефона, ліків – це зменшує навантаження на пам’ять.

• Використовуйте щоденники, списки, нагадування.

Нотатки, нагадування в телефоні, стикери – усе, що полегшує запам’ятовування.

• Одна справа за раз.

Багатозадачність зараз лише виснажує. Краще – поступово, спокійно й послідовно.

• Підтримуйте мозок у формі.

Кросворди, настільні ігри, вивчення мов, читання, медитація – усе це допомагає мозку повільно, але впевнено відновлювати функції.

• Фізична активність та якісний сон.

Навіть короткі прогулянки щодня знижують тривожність і покращують роботу мозку, а сон є необхідною умовою для відновлення його функцій.

‍

Чи відновлюються когнітивні функції повністю?

У більшості пацієнтів – так. Зазвичай симптоми chemo brain зникають протягом 6–12 місяців після завершення хімієтерапії. Проте у частини людей залишаються залишкові прояви – легка забудькуватість, швидка ментальна втома. Особливо це стосується пацієнтів похилого віку або тих, хто проходив інтенсивне лікування антрациклінами.

Якщо стан не покращується – варто звернутися до онкопсихолога або нейропсихолога. Сьогодні існують методи відновлення пам’яті, уваги, концентрації, адаптовані під онкопацієнтів.

‍

Життя після хімієтерапії: не повернення, а новий етап

Більшість людей після лікування говорять, що їхнє життя поділилося на «до» і «після». Психологічно це правда: важке випробування змінює систему цінностей, пріоритетів і навіть характер.

Завдання близьких і спеціалістів – не повернути людину у минуле, а допомогти адаптуватися до нового себе, нового стану, нового досвіду. Психотерапія, групи підтримки, арттерапія, духовні практики – усе це може стати частиною процесу зцілення.

‍

Психологічна підтримка – не розкіш, а частина лікування

Онкопсихологи вже давно є частиною мультидисциплінарної команди в сучасних клініках. Вони допомагають пацієнтам не лише впоратися з важкими емоціями, але й адаптуватися до змін, прийняти себе, знайти ресурси для життя попри обмеження.

Якщо ви або ваші близькі проходите через цей складний період – не соромтеся звертатися за психологічною допомогою. Це не слабкість, а турбота про себе. І саме вона допомагає витримати, вижити і – найважливіше – жити далі.

‍

Матеріал підготовлено в межах проєкту "назва вашого проєкту", що реалізується Mission Kharkiv за підтримки програми "Спроможні та сильні", що впроваджується Фондом Східна Європа за сприяння Швейцарії.